Постанова КМУ № 724: орієнтовні показники митної вартості – нові проблеми для імпорту

03 жовтня, 2015 Інформаційні листи

Уряд швидко відреагував на пропозицію голови Одеської обласної державної адміністрації Міхеїла Саакашвілі автоматизувати процеси визначення митної вартості. Однак, як зазвичай буває, практичне втілення загалом непоганої ідеї навряд чи можна назвати покращенням для бізнесу.

23 вересня 2015 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 724 від 16 вересня 2015 року «Про використання у системі управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів» (далі – «Постанова»).

Що передбачає ця Постанова?

По-перше, запроваджується використання у системі управління ризиками єдиних орієнтовних показників митної вартості товарів для імпортних операцій.

По-друге, з цією метою ДФС доручено у дводенний строк:

  • визначити перелік товарів, для яких визначатимуться «орієнтовні показники», у розрізі (а) товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД і (б) країн походження;
  • визначити їх середньозважену митну вартість, розраховану за останні 6 місяців;
  • сформувати орієнтовні показники митної вартості на підставі такого переліку;
  • забезпечити використання орієнтовних показників митної вартості;
  • щомісяця переглядати орієнтовні показники та звітувати перед Мінфіном про результати використання таких орієнтовних показників.

Передбачено, що Мінфін здійснюватиме моніторинг дотримання єдиного підходу до контролю правильності визначення митної вартості на підставі орієнтовних показників. Незрозуміло тільки, як Мінфін це робитиме на підставі узагальнених даних… Зауважимо, що в проекті Постанови була передбачена безпосередня участь Мінфіна у затвердженні орієнтовних показників митної вартості. Однак, в версії Постанови, яка була прийнята, всі питання стосовно показників визначає безпосередньо ДФС.

25 вересня 2015 року орієнтовні показники митної вартості товарів вже були затверджені, внесені до системи управління ризиками, а дані щодо середньорозрахункової вартості товарів при імпорті в Україну опубліковані на сайті ДФС.

Таким чином, орієнтовні показники митної вартості вже внесені в систему управління ризиками і використовуються в якості індикаторів під час митного оформлення.

Орієнтовний показник митної вартості: індикатор ризику чи мінімальна митна вартість?

Постанова зазначає, що виключна сфера застосування орієнтовних показників – система управління ризиками. Тобто відхилення від орієнтовного показника в теорії має означати, що це лише додатковий індикатор для митників стосовно огляду товарів та перевірки стандартного переліку супровідних документів.

Таке відхилення саме по собі не означає навіть виникнення підстав для запиту додаткових документів та відомостей, адже Митний кодекс України містить вичерпний перелік підстав для таких додаткових прав. Не говорячи вже про застосування цього показника в якості підстави для неприйняття митної вартості.

Але, як це зазвичай буває, реальність виявилася прозаїчнішою – значна частина імпортних розмитнень була заблокована у перші ж дні застосування Постанови.

Чому так сталося?

По-перше, є питання стосовно методики розрахунку орієнтовних показників митної вартості.

На нормативно-правовому рівні не визначено, як саме формуються орієнтовні показники митної вартості товарів. Виходячи з яких розрахунків визначається «середньозважена» митна вартість. Враховується лише вага товару чи щось інше?

В одній товарній підкатегорії можуть класифікуватися товари, ринкові ціни на які кардинально відрізняються. Наприклад, вина з Італії чи Франції можуть коштувати як 1 євро, так і декілька тисяч євро і при цьому класифікуватися в одній підкатегорії.

Алгоритм розрахунку орієнтовного показника є вкрай важливим для забезпечення репрезентативності розрахунку і прозорості системи. Однак саме це і не визначено Постановою чи іншим документом. А у такому разі теоретично можлива ситуація, коли дані митних декларацій для розрахунку середньозважених показників включаються туди «вибірково», що забезпечує можливість штучної маніпуляції цим показником.

По-друге, оновлені Методрекомендації 1 містять положення, які суттєво ускладнюють розмитнення, якщо ціна імпортного товару не попала в орієнтовний показник. Маємо на увазі п. 8 розд. 2 Методрекомендацій, який визначає, що невідповідність орієнтовному показнику:

  • є підставою для витребування додаткових документів у імпортерів згідно зі ст. 53 Митного кодексу України;
  • зумовлює необхідність погодження митного оформлення з керівником підрозділу митного оформлення;
  • і у встановлених випадках демонструє необхідність коригування митної вартості товарів відповідно до ст. 55 Митного кодексу України.

Ці положення методичних рекомендацій не узгоджуються з Митним кодексом України. В дійсності, вони змушуватимуть митників знаходити причини для витребування додаткових документів та коригування митної вартості. Зрозуміло, що на практиці митники будуть діяти згідно з Методрекомендаціями, а не з буквою закону чи абстрактними міжнародними зобов’язаннями.

А це вже вказує на те, що в дійсності орієнтовні показники митної вартості не просто один з рядових індикаторів ризику, а дещо більше. І якщо довести, що розмитнитися за митною вартістю, нижчою за орієнтовний показник, нелегко, то такий механізм буде порушенням правил СОТ щодо заборони використання мінімальних цін.

Що з цього приводу каже ДФС?

29 вересня 2015 року прес-служба ДФС розмістила офіційний коментар щодо дії Постанови. Так, даним коментарем ДФС пояснює, що вона «не зобов’язує, а рекомендує». Офіційна позиція ДФС виглядає наступним чином (цитата):

«Використання єдиних орієнтовних показників митної вартості товарів необхідне лише для аналізу, виявлення та оцінки ризиків щодо заявлення декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірному визначенні митної вартості товарів.

При цьому, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу ДФС більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, зокрема шляхом перевірки документів та відомостей, які подаються для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Звертаємо увагу, що норми зазначеної постанови не запроваджують нових методів чи методик визначення митної вартості товарів.

Отже, твердження що цією постановою бізнес зобов’язують розмитнити свій вантаж за цінами ДФС не відповідає дійсності.

 Застосування орієнтовних показників митної вартості товарів, запроваджених постановою, є частиною системи управління ризиками, однак ці ціни повинні використовуватися виключно для порівняння та не повинні прямо використовуватися для заміни митної вартості».

З повним текстом можна ознайомитись на офіційному сайті ДФС за посиланням.

Як це в нас часто буває, і тут слова розходяться з ділом.

Що робити імпортерам, які не потрапили в орієнтовний показник?

У випадку, якщо Постанова вже призвела до проблем під час митного оформлення, наші рекомендації є такими:

1)   надавати по максимуму додаткові документи (згідно з п. 3 ст. 53 МКУ);

2)   вимагати надання розрахунку такої орієнтовної митної вартості (які митні декларації враховано, яка загальна вага за цими митними деклараціями тощо);

3)   вимагати виписку з наказу (розпорядження, службової записки) ДФС, яким затверджено орієнтовний показник митної вартості товару;

4)   у випадку коригування митної вартості товарів оформлюватись під гарантії (п. 7-10 ст. 55 МКУ).

А в період дії гарантійних зобов’язань можна сподіватися, що зазначена ситуація буде врегульована, наприклад, скасуванням чи зміною Постанови.

Що у підсумку?

Таким чином, Постанова і практика її застосування є ще одним прикладом регуляторних змін, які під правильними лозунгами працюють на руку фіскалам і жодним чином не спрощують життя сумлінним імпортерам.

Сподіваємося, що ми все ж дочекаємося системних змін, адже, як демонструє практика, без них ситуація лише погіршується.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1Оновлені «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 р. № 689.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2015

Перегляди 1352

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Огляд останньої судової практики щодо митної вартості 18 березня, 2015    3404

Трансфертне ціноутворення та митна оцінка: як скористатися збігом об’єкта цих механізмів контролю цін? 01 серпня, 2014    3666

Митні органи зобов’язані обґрунтувати вибір методу визначення митної вартості товарів: судова практика 19 серпня, 2013    8438

Митні органи мають право застосовувати кожний наступний метод визначення митної вартості товарів, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. При цьому митні органи зобов’язані обґрунтувати неможливість застосування кожного з попередніх методів, в тому числі неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості. 08 листопада, 2012    6049

Трансфертне ціноутворення та митна вартість (програмна заява Міжнародної Торгової Палати) 21 вересня, 2012    4306

Визначення митної вартості товарів, що імпортуються від споріднених осіб 23 вересня, 2008    5765

Прокоментувати