Цікава практика ВАСУ щодо митної класифікації

16 червня, 2014 Інформаційні листи

19 грудня 2013 року Вищий адміністративний суд України (далі – «ВАСУ») розглянув спір у справі К/800/23828/13 між суб’єктом ЗЕД та Дніпропетровською митницею.

Справа стосувалася митної класифікації штукатурки гіпсової будівельної, що імпортувалася в Україну з Туреччини. Так, під час митного оформленням декларантом було заявлено цей товар під кодом УКТ ЗЕД 2520 20 10 00 (гіпс; ангідрит), для якого встановлене імпортне мито на рівні 2 %. У свою чергу, Дніпропетровська митниця не погодилася з такою класифікацією та визначила код УКТ ЗЕД 3214 90 00 90 (Замазки для скла, садові замазки, цементи смоляні, замазки (для ущільнення) та інші мастики; шпаклівки для малярних робіт; невогнетривкі суміші для підготовки поверхні фасадів, внутрішніх стін будівель, підлоги – інші), для яких визначено імпортне мито на рівні 6,5 %.

Аргументуючи класифікацію за таким кодом, Дніпропетровська митниця послалася на:

  • висновок служби з експертного забезпечення митних органів щодо хімічного складу товару;
  • лист Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 14.08.2008 р., за змістом якого будівельні суміші на основі гіпсу (штукатурки) можуть розглядатися в межах товарної підпозиції 3214 9.

ВАСУ провів всебічний аналіз наданих аргументів сторін та норм законодавства, включаючи і опис позицій УКТ ЗЕД, хімічний склад товару (з урахуванням висновку судово-ґрунтознавчої експертизи, що була проведена на попередніх етапах судового оскарження) та прийняв постанову, якою скасував рішення про визначення коду товару та картку відмови в прийнятті митної декларації.

Стосовно аргументів митниці ВАСУ відмітив, що висновок служби з експертного забезпечення митних органів не спростовує заявлені відомості щодо хімічного складу товару, а, навпаки, підтверджує їх. Що ж стосується листа ЦМУ лабораторних досліджень та експертної роботи, то колегія суддів звернула увагу на те, що:

«вказаний лист не є нормативним актом, він не може розглядатись в якості достатньої підстави для визначення коду УКТ ЗЕД, імпортованого позивачем товару. Зазначений лист Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи по своїй суті несе рекомендаційний характер в межах одного відомства, та не може бути підставою для вчинення дій, що не відповідають законодавству.  Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вищевказаний лист не має ні статусу закону України ні статусу нормативно-правового акту Держмитслужби».

Таким чином, ВАСУ акцентував увагу на тому, що посилання на висновки митної експертизи ні про що та на певні внутрішні листи не є достатньою аргументацією для перегляду кодів товарів.  Іншими словами, ВАСУ визнав, що рішення про визначення коду товару має бути вмотивованим і посилання на певні внутрішні листи не може розглядатися в якості належного обґрунтування.

При цьому суди мають всебічно досліджувати також і опис відповідних позицій УКТЗЕД та враховувати висновки інших експертиз, призначених під час судового розгляду.

Таке рішення ВАСУ суб’єкти ЗЕД можуть використовувати при відстоюванні своїх прав як у випадку імпорту гіпсу, так і в інших випадках, коли митники намагаються переглянути код товару з посиланням на певні внутрішні листи та вказівки. А на практиці такий підхід зі сторони митників можна бачити досить часто.

У ситуації, яку розглядав ВАСУ, обидві сторони зовнішньоекономічного контракту походять із держав-учасниць Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису і кодування товарів від 14.06.1983 р.(далі – «Конвенція»). При цьому митні органи України в період з 2005 р. і до 2008 р. класифікували товар за кодом, заявленим декларантом. Митні органи Туреччини (держави експорту) також класифікують товар за цим же кодом. З урахуванням цього, колегія суддів дійшла висновку, що «…зміна без належних на то підстав товарної позиції на іншу товарну позицію ( 3214900090) є порушенням вимог Міжнародної Конвенції про Гармонізовану систему опису і кодування товарів».

Окрім цього колегія суддів зазначила, що:

«…рішення митного органу не відповідає вимогам п.п. І, ІІ, ІІІ п.а ч.1 ст.3 Міжнародної Конвенції про Гармонізовану систему опису і кодування товарів від 14.06.1983 року … де визначено, що кожна сторона бере на себе обов’язок що її митно-статистична номенклатура та буде відповідати Гармонізованій системі з часу вступу цієї Конвенції в силу по відношенню до цієї держави».

Тобто у постанові ВАСУ зробив висновок про те, що зміна коду товарної позиції порушує вимоги Конвенції.

Такий висновок колегії суддів ВАСУ надає суб’єктам ЗЕД новий аргумент для захисту у випадку, якщо митниця змінює код товару, при розмитненні якого раніше питань не виникало, та такий товар експортується з країни-сторони вказаної Конвенції, де митні органи класифікували товар (відповідно до експортної декларації) за кодом, заявленим декларантом. У такому разі можна посилатися на те, що перегляд коду порушує норми Міжнародної Конвенції про Гармонізовану систему опису і кодування товарів, що підтверджується і практикою касаційної інстанції.

Підсумовуючи вищезазначене, постанова ВАСУ демонструє відхід від традиції українських судів у справах про митну класифікації, згідно з якою, мовляв, митникам видніше. Висновки ВАСУ є насправді прогресивними та можуть використовуватися під час захисту інтересів суб’єктів ЗЕД у випадку невизнання заявлених кодів УКТ ЗЕД на митниці.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2014

Перегляди 2579

Прокоментувати