+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Податковий компроміс

20 січня, 2015 Інформаційні листи

16 січня 2015 року опубліковано Закон № 63-VIII від 25 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» (далі – «Закон про податковий компроміс» або «Закон»). Він набуває чинності з дня, наступного за днем опублікування, тобто з 17 січня.

Що таке податковий компроміс за цим Законом?

Закон визначає податковий компроміс як режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/ або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/ або податку на додану вартість за періоди до 1 квітня 2014 року в межах строків давності (1095 днів), за умови сплати (за процедурою, встановленою цим Законом) 5% суми заниженого податкового зобов’язання.

За визначенням податковий компроміс застосовується лише щодо заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток або ПДВ. Відповідно, він не поширюється, наприклад, на завищення від’ємного значення з податку на прибуток чи ПДВ, завищене бюджетне відшкодування ПДВ та інші можливі спірні моменти у відносинах з податковою.

Зауважимо, що режим податкового компромісу передбачає сплату 5% від власне додаткових «податкових зобов’язань».  Цей термін визначений п.п. 14.1.156 Податкового кодексу і охоплює лише сплату податку чи збору, тобто без штрафних санкцій, пені. Та й, власне, у Законі зазначено, що при режимі податкового компромісу штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

В яких випадках може бути застосований режим податкового компромісу?

  1. У платника податків є податкові «грішки» за періоди до 1 квітня 2014 року, які поки що не виявлені податківцями, але можуть призвести до визначення додаткових податкових зобов’язань з податку на прибуток або ПДВ.
  2. Платник податків вже отримав податкові повідомлення-рішення (далі – «ППР») щодо означених періодів з донарахуванням зобов’язань з податку на прибуток або ПДВ, але ці зобов’язання залишаються неузгодженими і щодо них триває процедура адміністративного або судового оскарження.
  3. Розпочата документальна перевірка платника податку, або вже складений акт за наслідками такої перевірки (однак неузгоджених ППР ще немає).

Як саме застосовується податковий  компроміс?

Найпростіше буде у випадку (2), тобто коли вже є ППР в спорі.

Досягнення податкового компромісу у таких випадках здійснюється за заявою платника податків про намір досягнення податкового компромісу, що подається у письмовій формі до контролюючого органу. У такому випадку Закон не вимагає визнання правоти податкової. Отже, заява може містити формулювання про те, що платник податків прийняв рішення йти на податковий компроміс з прагматичних міркувань (наприклад, завершити спір, який забирає час та гроші на юристів), однак при цьому залишається при своїй думці щодо суті спору. День подання такої заяви вважається днем узгодження податкового зобов’язання за повідомленням-рішенням, 5% якого підлягає сплаті до бюджету протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.

Повторимося, що податкове зобов’язання, 5% від якого підлягає сплаті для досягнення податкового компромісу, за визначенням тільки, власне, сума донарахованого податку, збору, на відміну від «грошового зобов’язання», що включає всю суму, яку платник податків мав би сплатити, тобто податкове зобов’язання + штрафні санкції.

Як зазначено в Законі, при сплаті такої суми в режимі податкового компромісу решта 95% суми податкового зобов’язання вважаються погашеними (при цьому не включаються до доходу платника податків як «прощена заборгованість»), штрафні санкції і пеня не застосовуються (тобто, мабуть, в такому випадку підлягають списанню податковою).

На цьому, відповідно до Закону, все буде завершено для спорів на стадії адміністративного оскарження.

Для спорів у судах має бути ще формально виконана процедура примирення, тобто це потребуватиме ще певних додаткових зусиль.

У випадку (3) простіше дочекатися (якщо строки дозволяють) переходу до випадку (2) і тоді завершити, як описано вище. Інакше процедура буде досить схожа на випадок (1).

У випадку (1), тобто «грішків» минулих періодів, що не виявлені при перевірках, або не були предметом перевірок, процедура податкового компромісу є такою:

  • платник податків подає уточнюючі розрахунки, де визначає суму завищення податкових витрат та/ або податкового кредиту. Звертаємо увагу, що мова йде саме про витрати та податковий кредит – якщо мова йде про занижені доходи чи податкові зобов’язання, то компроміс не застосовується;
  • в межах 10 днів після подання уточнюючого розрахунку податкова приймає рішення щодо необхідності проведення позапланової документальної перевірки, яка має стосуватись виключно питань у межах податкового компромісу;
  • податкова або повідомляє про відсутність необхідності в перевірці (і в такому разі сума задекларованих зобов’язань є узгодженою), або ж приймає рішення про перевірку. За результатами перевірки податкова виносить повідомлення-рішення (за яким сплачується, знову ж таки, 5% зобов’язань), або ж складає довідку, якою підтверджує задекларовані зобов’язання;
  • платник податків має сплатити узгоджені зобов’язання (5%) в межах 10 календарних днів. Податкове повідомлення-рішення можна оскаржити, але податковий компроміс у такому разі не застосовуватиметься.

Ще до питання до чого можна застосовувати податковий компроміс (тільки у зв’язку із витратами та податковим кредитом?)

Питання стосується того, чи можна застосувати податковий компроміс у випадку (2), якщо є неузгоджені податкові зобов’язання за ППР, що пов’язані з визначенням податківцями додаткового доходу чи зобов’язання з ПДВ.

Коли в Законі йдеться про уточнення [тобто випадок (1) та (3)], то передбачається це лише щодо завищених витрат або податкового кредиту з ПДВ. У випадку (2) таких обмежень формально не встановлено. Тобто можна стверджувати, що в такому разі компроміс може стосуватися додаткових податкових зобов’язань з податку на прибуток чи ПДВ, незалежно від підстав їх донарахування, та незалежно від того, стосуються вони проблемних витрат чи доходів, зобов’язань чи кредиту з ПДВ.

Однак не можна виключати обмежувальне тлумачення з боку податківців, за яким і у випадку неузгоджених зобов’язань мова йде саме про завищені витрати/ податковий кредит. Здається, податківці на практиці схиляються саме до такого прочитання.

При цьому вже виникають практичні запитання з тим, як діяти у тих випадках, коли за одним податковим повідомленням-рішенням є донарахування зобов’язань як в результаті зняття витрат, так і заниження доходів.

В які строки можна скористатися податковим компромісом?

Можливість скористатися податковим компромісом є обмеженою у часі – платники податків мають право подати відповідні уточнюючі розрахунки або заяви протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом, тобто рахуючи з 17.01.2015 р.

Як застосування податкового компромісу може вплинути на контрагентів?

Закон містить загальну норму, відповідно до якої уточнення податкових зобов’язань з використанням механізму податкового компромісу не впливає на податкові зобов’язання контрагентів.

Це формулювання є вкрай загальним і не містить прямої заборони на перегляд податкових зобов’язань під час податкових перевірок. Його можна тлумачити як те, що саме по собі уточнення показників іншим платником податків не впливає на зобов’язання контрагентів. Це і так зрозуміло, можна було б не прописувати.

Водночас у випадку ланцюга постачання, питання податкових зобов’язань контрагентів є вкрай важливим. Потенційно, визнання операції «проблемною» одним з учасників ланцюга постачання, який вирішив застосувати компроміс, має всі шанси створити проблеми для інших контрагентів. Це стосується витрат та податкового кредиту контрагентів у ланцюгу постачання, які, наприклад, перепродали товар, придбаний у третіх осіб, а також витрат/ податкового кредиту контрагентів, яким платник продав товар, за яким визнав проблемність витрат/ податкового кредиту.

Таким чином, за фіскального підходу всі контрагенти по ланцюгу поставок, в якому є «компромісний» платник податків, наражаються на ризик.

Іншими словами, якщо всі контрагенти по ланцюгу поставок добровільно не «уточняться» зі сплатою 5% до бюджету, то після 90 днів дії режиму податкового компромісу можуть зіштовхнутися з проблемами у вигляді санкцій та донарахувань.

Таким чином, у випадку ланцюга поставок можемо мати щось на кшталт податку з обороту в розмірі 5% на податкові зобов’язання всіх учасників ланцюга поставок, один з яких пішов на компроміс.

Тому рекомендуємо, за можливості, контролювати процеси уточнення контрагентами по ланцюгу постачання, щоб уникнути ризику того, що податківці будуть намагатися не визнавати показники податкової звітності сумлінних платників податків за реальними операціями на тій лише підставі, що певний учасник ланцюга постачання визнав завищення витрат/ податкового кредиту. Зокрема, уточнення може робитися з поясненнями, що компроміс стосуватиметься лише певних операцій, які не стосуються перепродажу товарів контрагентам, а відтак і не може ставити під сумнів всі операції по ланцюгу постачання.

Зауважимо також, що після досягнення податкового компромісу зобов’язання не підлягають оскарженню, та їх розмір не може бути змінений, а перевірки з податку на прибуток та ПДВ за уточненими операціями у наступних періодах не проводяться.

Податковий компроміс не є універсальною «індульгенцією»

За Законом діяння, вчинене платником податків або його посадовими (службовими) особами, що призвело до заниження його податкових зобов’язань, якщо такі податкові зобов’язання уточнені за процедурами застосування податкового компромісу та сплачені до бюджетів, не вважається буквально умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

Відповідні зміни про відсутність відповідальності внесені у статтю 1631 Кодексу про адміністративні правопорушення (порушення порядку податкового обліку) та статтю 212 Кримінального кодексу України (ухилення від оподаткування).

Однак буквально виведення з-під відповідальності стосується лише зазначених конкретних положень. І не можна повністю виключати спроб у разі податкового компромісу притягнути до відповідальності формально з інших підстав, наприклад, за ст. 366 «Службове підроблення» Кримінального Кодексу через внесення службовими особами (як може вважатися фактично визнаним з огляду на податковий компроміс) завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, тієї ж податкової звітності.

Тому треба бути обачним і при прийнятті варіанту податкового компромісу бажано «обставляти» це письмовою фіксацією – заявами про прийняття рішення, скоріше з прагматичних міркувань, ніж визнання, що раніше «махлювали».

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2015

Перегляди 3254

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Штрафи за порушення у сфері обігу готівки. Чи все так погано? 27 лютого, 2019    1596

Інтерв’ю з Олександром Мініним із КМ Партнери, фірма-переможець 2019 року в Україні у сфері податків 13 серпня, 2018    1465

Чи завершилась АТО?
Або «Я вам посылку принес… Только я вам ее не отдам»
03 серпня, 2018    9606

З думок фантастів про податки, і не тільки. Роберт Хайнлайн. «Місяць – суворий господар» 09 липня, 2018    2147

УСІ ВИ ОДНЕ 23 квітня, 2018    4900

Право на поновлення строків на оскарження судового рішення vs. принцип остаточності судового рішення (res judicata) 06 квітня, 2018    32653

Перше «зразкове» рішення Верховного Суду в податкових спорах 06 квітня, 2018    3010

Ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року 23 березня, 2018    3803

Зловживання процесуальними правами. Перша практика застосування судами положень КАСУ 20 березня, 2018    4621

Хто в країні господар? 05 березня, 2018    3368

Перше «податкове» рішення оновленого Конституційного Суду України 02 березня, 2018    3106

Запровадження попереднього контролю реєстрації податкових накладних та автоматичне бюджетне відшкодування 05 лютого, 2018    956

Прокоментувати