Перетворення податкових спорів на матеріальну суму у кримінальні провадження залишається болючим питанням для платників податків
Незважаючи на суттєві кадрові та світоглядні зміни, що відбулись у верхівці виконавчої влади України загалом, та податкових органів зокрема, ініціювання кримінальних проваджень за статтею 212 Кримінального кодексу України (далі – «КК України») «Ухилення від сплати податків» продовжує залишатися болючим питанням для українського бізнес-середовища.
Всупереч численним заявам та обіцянкам нової влади щодо зменшення тиску прокурорсько-слідчої машини на платників податків, на практиці спостерігаємо, що старі кримінальні провадження за ст. 212 КК України продовжують розслідуватись, а нові кримінальні провадження – відкриватись.
А. Зокрема, Інтернет-видання підтверджують вищезазначене, вказуючи при цьому що методи тиску на бізнес стали ще більш «витонченими» порівняно з методами попередньої влади.
Наприклад, у виданні «Економічна правда» у статті «Керівників Міндоходів заохотили за погану роботу» від 5 червня зазначено, що, незважаючи на численні заяви влади, за останні 2,5 місяці було відкрито більше 700 кримінальних проваджень1. При цьому служба фінансових розслідувань Міндоходів робить все для того, аби схилити платників податків до мирного «врегулювання питання» в інтересах держави. Видання відзначає, що «в якості останнього ноу-хау використовується масова розсилка листів контрагентам платника податків, проти якого відкрито провадження. Від них вимагають надати слідчим оригінали первинних документів. Така практика веде до того, що з «неблагонадійним» контрагентом перестають працювати його партнери»1.
Підтвердження про продовження тиску на платників податків через ініціювання кримінальних проваджень за результатами податкових перевірок ми отримуємо і з нашої практики.
При цьому, як і раніше, платники продовжують отримувати від слідчих підрозділів контролюючого органу так звані «листи щастя» – вимоги в порядку ст. 93 Кримінального процесуального кодексу України про надання копій первинних документів по відносинах із контрагентами, у яких правоохоронними органами нібито виявлені якісь проблеми. А щодо самих підприємств (майже завжди це великі платники податків) починаються все нові і нові розслідування, про що йтиметься нижче.
Навряд чи слід очікувати полегшення для платників податків і від створення Служби фінансових розслідувань, яка має поєднати у собі функції органів досудового розслідування стосовно так званих економічних злочинів.
В якості підтвердження варто навести наступну статистику згідно з даними, наведеними в іншій публікації «Економічної правди» (стаття від 10 червня 2014): кількість вилучень документів у 2013 році з боку слідчих податкової міліції у 2,5 разу перевищувала кількість самих кримінальних проваджень – тобто слідчі більше двох разів приходили на одне і те ж підприємство. В той же час слідчі органів внутрішніх справ за тими ж даними вилучали документи у підприємств лише у одному випадку на 9 кримінальних проваджень2. Із наведеної статистики вбачається, що підприємства зазнають більш інтенсивних утисків саме від податкової міліції. Зважаючи на те, що Служба фінансових розслідувань де-факто буде створена головним чином на базі саме податкової міліції, можемо очікувати продовження традицій саме цього органу.
Б. Заради справедливості, варто також зауважити і про певні прояви позитивних тенденцій у цій сфері. Так, з публічних джерел стало відомо, що слідчі підрозділи Міндоходів дійсно закрили низку кримінальних проваджень, що може свідчити про деяке зменшення кількості кримінальних проваджень з податкових спорів. З нашої практики надання юридичних послуг ми також можемо підтвердити таке закриття низки кримінальних проваджень по податкових статтях.
Наприклад, ще в квітні 2014 року керівництво Міндоходів звернулося до Генеральної прокуратури України з проханням закрити провадження, які незаконно вносилися до Єдиного реєстру кримінальних проваджень з метою здійснення тиску на бізнес. Зокрема, за даними Інтернет-порталу ЛігаЗакон3, на той час (публікація від 4.04.2014) прокуратурою було закрито вже більше 400 таких проваджень як таких, в яких відсутній склад кримінального правопорушення. А за фактами незаконного внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань наразі проводяться службові перевірки (див. презентацію «Проблеми невизначеності «ухилення від сплати податків», слайд 14 ).
Яскравим свідченням зменшення тиску на бізнес у «постреволюційний період» є закриття 23 кримінальних проваджень стосовно посадових осіб корпорації “Roshen“, бізнесу теперішнього Президенту України (див. презентацію «Проблеми невизначеності «ухилення від сплати податків», слайд 13).
В. Разом з тим ситуація із кримінальними провадженнями не є однозначною. Так, певне зменшення кількості податкових спорів не дає можливості точно оцінити, чи кількість кримінальних проваджень дійсно пішла на спад. Адже є і інші тенденції, які впливають на показники і показовість відповідної статистики.
На практиці слідчі підрозділів контролюючого органу продовжують сумлінно виконувати «вимоги» незареєстрованого Мінюстом нормативного акту – «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків», затверджених Наказом ДПС України № 948 від 31.10.2012 року, який зобов’язує податкових інспекторів передавати матеріали актів перевірки із донарахуваннями на матеріальні суми до податкової міліції для ініціювання кримінального провадження.
Більше того, має місце відкриття кримінальних проваджень ще щодо «давніх» актів податкової перевірки. Наприклад, у червні 2014 року ми зіткнулись по одному з клієнтів із випадком відкриття кримінального провадження за висновками акта перевірки Підприємства, що був складений ще у 2010 році!
При цьому об`єктивно прослідкувати тенденцію до зменшення/ збільшення кількості кримінальних проваджень щодо платників податків не дозволяє також і «новий» спосіб початку кримінального переслідування, який почали застосовувати слідчі контролюючого органу.
Так, слідчі підрозділи контролюючого органу практикують зменшення статистичних даних щодо кількості кримінальних проваджень шляхом об’єднання кількох існуючих кримінальних проваджень у одне. Далі, при отриманні від податкових інспекторів нових актів перевірки слідчі вже не реєструють у Єдиному реєстрі кримінальних проваджень нові провадження, а просто в порядку ст. 217 Кримінального процесуального кодексу України «приєднують» новий епізод до вже відкритого.
Таким чином, наразі можливою і дедалі частішою є ситуація, коли стосовно платника податків може обліковуватись одне кримінальне провадження, в рамках якого будуть починати розслідуватись все нові і нові епізоди як по новим, так і по ще «дореволюційним» актам перевірки.
При цьому платника податків про розслідування нових епізодів у його кримінальному провадженні слідчі органи повідомляти не зобов’язані.
Сукупно усі зазначені вище фактори на сьогодні не дозволяють однозначно стверджувати про тенденцію до реального зменшення кількості випадків по яких ведеться кримінальне провадження щодо платників податків.
Г. Зважаючи на наведену вище інформацію, очевидно, що наразі ситуація із кримінальними провадженнями за наслідками податкових перевірок принципово не змінилася.
Заходи по закриттю кримінальних проваджень, що активно анонсуються сьогодні, схожі радше на «розгрібання авгієвих конюшень», певні тактичні зміни, ніж на вирішення проблеми в її корені.
Сам же корінь проблеми, на нашу думку, має полягати у зміні підходів. Зокрема, щодо розмежування таких понять як «економічний/ податковий спір» та «ухилення від сплати податків» як злочин, передбачений КК України.
Зауважимо, що проблема невизначеності поняття «ухилення від сплати податків» на законодавчому рівні піднімається нами постійно (див., наприклад, виступ на ІІ Щорічному судово-правовому форумі Верховного суду України). Згадаємо також, що експерти компанії «КМ Партнери» піднімали питання розмежування податкових спорів та злочинів і при попередній владі. Наприклад, у жовтні 2013 року опублікована брошура «Податковий спір чи злочин», в якій було розглянуто і проаналізовано узагальнену практику і питання захисту при відкритті та розслідуванні кримінальних проваджень за ст. 212 КК України.
Ще раз підсумуємо: поточні тенденції свідчать про відсутність наразі принципової різниці між підходами минулої та нинішньої влади.
Нове керівництво поки ще не показує реальної готовності до зміни принципових підходів і усунення практики перетворення чи не кожного суттєвого податкового спору на кримінальне провадження із чиненням відповідного тиску на бізнес. Документально це підтверджується попередньою та остаточною відповіддю Міндоходів на запит ТОВ «КМ Партнери» щодо дії Методичних рекомендацій № 948.
Ми сподіваємося, що така ситуація спричинена досі нестачею часу та напруженій ситуації в країні під час так званого перехідного періоду. А тому маємо надію, що підняті питання будуть принципово вирішені найближчим часом. І бізнес нарешті зможе зайнятися саме бізнесом, а не захистом.
Великі сподівання, що й новий Президент проявить увагу до даного питання. Адже ще зовсім недавно і його бізнес суттєво потерпав від податкових перевірок та податкової міліції і відкритих без належних підстав кримінальних проваджень за податковою статтею (див. презентацію «Проблеми невизначеності «ухилення від сплати податків», слайд 13). Тож йому ці питання знайомі навіть з особистого досвіду.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
Примітки:
1 «Керівників Міндоходів заохотили за погану роботу» // Економічна правда. Електронний режим доступу;
2 «Уряд вирощує монстра» // Економічна правда. Електронний режим доступу;
3 Топ-10 правовых событий недели для бизнеса «Миндоходов попросило закрыть уголовные дела, открытые для давления на бизнес»// ЛигаЗакон. Електронний режим доступу.
З повагою,
Прокоментувати