«Критерії Енгеля» в українській практиці як показник підвищення рівня судочинства

26 Червня, 2017 Інформаційні листи

Ще 1976 року у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» Європейський суд з прав людини (далі – «ЄСПЛ») дійшов висновку, що для цілей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – «Конвенція»), поняття «кримінальне обвинувачення» має автономне значення, а не обмежується лише кваліфікацією «криміналу» згідно з національним законодавством.

ЄСПЛ встановив свої критерії для визначення поняття «кримінальне обвинувачення», а саме:

  • критерій національного права. Тобто, чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами відповідної держави. Цей критерій є «не більше ніж відправною точкою», а отримані таким чином відомості мають лише формальну цінність;
  • критерій кола адресатів. Якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне;
  • критерій мети та тяжкості наслідків. У випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину.

Такі критерії отримали назву «Критерії Енгеля» і наразі широко застосовуються в практиці ЄСПЛ. Фактично, з огляду на «Критерії Енгеля» значна частина податкових нарахувань та штрафів в Україні кваліфікується як кримінальне обвинувачення проти платника.

При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією. Наприклад, обов’язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції або заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції) і т.д.

На відміну від Конвенції, Податковий кодекс України не надає платникам наведених гарантій та, наприклад, дозволяє застосовувати штрафи без аналізу питання та доведення вини платника.

В українській судовій чи, тим паче, податковій практиці «Критерії Енгеля» донедавна практично не застосовувались. Лише останнім часом питання їх застосування почали підніматися. Зокрема, КМ Партнери у захисті своїх клієнтів та у ЗМІ (див., наприклад, інформаційний лист «Кримінальна відповідальність за Податковим кодексом»).

Наразі приємно бачити, що такі критерії застосовуються вже і Вищим адміністративним судом України, як-от при вирішенні податкового спору в Ухвалі від 03 квітня 2017 р. у справі № К/800/7609/17. Зокрема, суд, з врахуванням наведеної практики ЄСПЛ та «Критеріїв Енгеля», визнав, що відповідні санкції за податкові правопорушення слід розглядати як кримінальні для цілей Конвенції, а тому податкові органи мали довести вину при застосуванні санкцій для платника.

Як наслідок, навіть за наявності порушення, однак, за відсутності вини платника, Вищий адміністративний суд України визнав незаконним притягнення такого платника до відповідальності.

Такий підхід суду не може не радувати, оскільки свідчить про поступовий вихід українського судочинства на новий рівень. Сподіваємося, що в такому дусі продовжуватиме й оновлений Верховний Суд!

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2017

Перегляди 327

Прокоментувати