Дозвіл на працевлаштування іноземців: “спрощення” процедури

23 липня, 2013 Інформаційні листи

Почав діяти новий Порядок видачі дозволів на працевлаштування іноземців: відповідна постанова Кабінету Міністрів України № 437 була прийнята 27.05.2013 р. та набрала чинності 05.07.2013 року. Прес-служба Міністерства соціальної політики України поширила інформацію про спрощення процедури отримання дозволу на працевлаштування, проте після ознайомлення з текстом нового порядку ми не спішимо поділяти такий оптимістичний підхід.

Посадовці міністерства звітують про те, що кількість документів для оформлення дозволу скоротилась з 15 до 8. Цифри на перший погляд непогані, але якщо уважно порівняти тексти нового та колишнього порядку, то виходять менш віддалені значення. По-перше, не з 15, а з 14, адже відповідно до колишнього порядку ще з квітня цього року роботодавцеві не потрібно було подавати виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. По-друге, не до 8, а до 11 (і це у кращому випадку). Навряд чи центр зайнятості не вимагатиме документ, що посвідчує право особи представляти роботодавця (як правило, звичайна довіреність на представництво), окрім випадків, коли директор компанії-роботодавця особисто подаватиме документи на працевлаштування іноземця. Квитанцію про внесення плати за розгляд заяви все одно потрібно подавати, хоч вже і після прийнятого рішення про надання дозволу на працевлаштування. Так само і щодо трудового договору з іноземцем: тепер замість проекту трудового договору роботодавець після отримання дозволу на працевлаштування протягом 3 днів повинен надати копію укладеного трудового договору, бо інакше виданий дозвіл анулюється.

Не потрібно буде подавати обґрунтування доцільності використання праці іноземця. Відтепер вичерпний перелік таких “обґрунтованих” підстав закріплений нормативному рівні. Зокрема, новий порядок визначає, що застосування праці іноземців є доцільним та достатньо обґрунтованим, якщо іноземець претендує на зайняття керівної посади і при цьому є засновником або співзасновником підприємства, установи, організації. Хочемо зауважити, що випадки, коли директором дочірньої компанії призначається один із її засновників, трапляються вкрай рідко. Як правило, акціонери (рада директорів) закордонної холдингової групи, бажають призначити на керівні посади в українських дочірніх компаніях власних представників. Такі представники не є засновниками/ співзасновниками компанії, а є, переважно, спеціалістами у сфері діяльності холдингової групи або професійними менеджерами. Вони користуються повною довірою акціонерів (ради директорів) і нерідко мають за плечима 20-30 річний досвід роботи в закордонних компаніях холдингу. Для іноземних інвесторів вкрай важливо, особливо на початку діяльності в Україні, мати своїх довірених представників в українському офісі. Проте новий порядок не дає можливості полегшити працевлаштування таких спеціалістів.

Щодо інших документів, які за новим порядком не будуть вимагатись від роботодавця, то це копія статуту (окрім згаданого випадку, коли засновник-іноземець претендує на зайняття керівної посади), довідка органу державної податкової служби про сплату роботодавцем податків та зборів, довідка центру зайнятості про відсутність у роботодавця заборгованості (у центрі зайнятості нарешті здогадались, що інформацію з власних реєстрів вони можуть отримати самостійно).

З набранням чинності новим порядком роботодавець змушений подавати новий документ, що раніше не вимагався, а саме: довідку лікувально-профілактичного закладу про те, що іноземець не хворий на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено Міністерством охорони здоров’я України (далі – “МОЗ”). Окрім того, що редакція зазначеної норми залишає бажати кращого (бо вийшло, що алкоголізм і наркоманія є інфекційними захворюваннями), звертаємо увагу, що на сьогодні не розроблений належний правовий механізм для отримання та подання іноземцем відповідної довідки.

Для порівняння, схожа довідка вимагається для отримання дозволу на імміграцію. Відповідно до Закону України “Про імміграцію” наявність певних хвороб є перешкодою для видачі іноземцеві дозволу на імміграцію. Перелік таких хвороб встановлений МОЗ України. Окремим категоріям іноземців (зокрема висококваліфікованим спеціалістам і робітникам, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України) довідку про відсутність інфекційних хвороб для отримання дозволу на імміграцію подавати не потрібно.

Щодо порядку видачі дозволу на працевлаштування іноземців, то:

  • на сьогодні переліку хвороб, які перешкоджають отриманню дозволу на працевлаштування, затвердженого МОЗ України, не існує; більше того, МОЗ України не має повноважень затверджувати такий перелік (див. п. 6.19 Про Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затверджений Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467/2011);
  • законодавство не передбачає, що наявність певних захворювань є перешкодою для отримання дозволу на працевлаштування; новим порядком не передбачена можливість відмови у видачі дозволу на працевлаштування на підставі наявності у іноземця певних хвороб;
  • довідка є обов’язковою для всіх категорій іноземних працівників (у тому числі для висококваліфікованих спеціалістів, що претендують на зайняття керівних посад), за винятком осіб, яким може бути наданий статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.

Хотілося б вірити, що всі ці питання будуть найближчим часом врегульовані.

За інформацією, опублікованою Міністерством соціальної політики України, строк розгляду документів Державною службою зайнятості зменшено з 30 до 15 днів. Але і цей показник сумнівний. Дійсно, формально строк на розгляд документів центром зайнятості скоротився. Але якщо врахувати всі етапи від подання документів до отримання дозволу відповідно до нового порядку, то реальний строк отримання дозволу буде довшим і вимагатиме більше дій від роботодавця (що важко назвати спрощенням процедури).

Ukr inozemci

Як бачимо, новий порядок отримання іноземцями дозволів на працевлаштування, затверджений постановою КМУ від 27.05.2013 р. № 437, не принесе істотного “спрощення”, а на багатьох етапах тільки посилить бюрократизм у процедурі працевлаштування іноземців в України.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2013

Перегляди 7324

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Індексація заробітної плати. Які ризики? 28 березня, 2016    1096

Як правомірно здійснювати контроль за виконанням працівниками трудових обов’язків 17 березня, 2016    1558

Визначений механізм для накладення штрафів за порушення трудового законодавства 23 лютого, 2016    990

Легалізація оплати праці. Нове у регулюванні трудових відносин та відповідальності роботодавця 04 лютого, 2015    3517

Зміни в законодавстві щодо мобілізованих працівників 18 червня, 2014    5279

Ваших працівників призвали на навчальні збори чи мобілізацію? Трудові аспекти 05 квітня, 2014    13611

Навчаєте працівників? Податкові аспекти 23 грудня, 2013    2385

Оподаткування праці: міркування для бізнесу 29 листопада, 2013    2948

Податкові наслідки для працівника у зв’язку з використанням службового автомобіля в лізингу 25 грудня, 2012    5111

Зміни щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про працю 14 червня, 2012    4602

Ризики, пов’язані зі встановленням заробітної плати працівників в іноземній валюті 08 травня, 2012    10250

Трудовий договір та виникнення трудових відносин згідно з проектом Трудового кодексу України 08 травня, 2012    9614

Прокоментувати