Авансові внески з податку на прибуток – складнощі щодо визнання податковими органами права платників податків спрямовувати переплату з податку на прибуток, а також авансові внески при виплаті дивідендів поточного звітного періоду на сплату регулярних авансових внесків з податку на прибуток

13 вересня, 2013 Інформаційні листи

Здавалося б, після видання ДПС України листа від 01.04.2013 р. № 4420/6/15-14-15-13, яким вона підтвердила можливість зарахування надміру сплачених грошових зобов’язань платника з податку на прибутоку сплату щомісячних авансових внесків на підставі відповідної заяви, питання зі сплатою регулярних авансових внесків в цій частині мало б бути вирішено.

Втім, починаючи з травня 2013 року податкові органи почали відмовляти платникам податків y проведенні таких зарахувань на підставі раніше поданих заяв, обґрунтовуючи це виключно тим, що «Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» передбачено велику кількість соціально важливих програм, реалізація яких пов’язана з виконанням доходної частини бюджету».

Відмова податкових органів не була пов’язана з будь-якими законодавчими обмеженнями чи заборонами, необхідністю витримати певні внутрішні процедури тощо. Податкові органи офіційно відмовляли платникам податків в проведенні заліку винятково з огляду на необхідність наповнення Державного бюджету «живими» грошима.

Як наслідок, платникам податків, що своєчасно подали заяви про проведення зарахування та законно розраховували на його проведення, було визначено податковий борг з чергових авансових внесків з податку на прибуток, винесено податкові вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу. Тобто ситуація зі сплатою авансових внесків за рахунок переплат, яка склалася у січні-лютому 2013 року, знову повторилася.

Зазначимо, що навіть нове роз’яснення Міністерства доходів і зборів України від 01.07.2013 року1 «Практика застосування норм Податкового кодексу України: останні зміни», яким знову ж таки було підтверджено правомірність сплати авансових внесків за рахунок наявної переплати з податків, не вплинуло на позицію податкових органів на місцях. Вони, незважаючи на чергове роз’яснення їх центрального органу та подані заяви платників податків, продовжували щомісяця нараховувати податковий борг зі сплати авансових внесків із застосуванням пені та штрафу за «несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов’язань».

Втім, вже є судова практика на користь платників податків по нових періодах 2013 року (починаючи з травня місяця), в тому числі і по справах, в яких «КМ Партнери» представляли інтереси своїх клієнтів. Зокрема, в одній із таких справ адміністративний суд задовольнив позовні вимоги платника податків в повному обсязі, визнавши протиправними дії податкового органу щодо (1) визначення податкового боргу зі сплати авансових внесків за наявності своєчасно поданої заяви про проведення зарахування, а також (2) винесення податкової вимоги та  (3) рішення про опис майна у податкову заставу.

Суд скасував податковий борг, зобов’язав податковий орган здійснити відповідне зарахування переплати в рахунок сплати авансових внесків, коригування у картці особового рахунку платника податків, а також утримуватись від протиправних дій щодо визначення податкового боргу з авансових внесків за умови існування таких саме обставин або до моменту набрання законної сили змінами до Податкового кодексу України стосовно порядку сплати грошових зобов’язань за рахунок переплати (надміру сплачених) податків, платежів до відповідних бюджетів.

Є сподівання, що принаймні на цьому податкові органи зупиняться і вчинять всіх необхідних заходів щодо усунення порушення прав платників податків на проведення зарахування переплат у рахунок сплати авансових внесків.

Новою «проблемою» для платників податків стала неможливість практичного застосування нещодавно внесених положень п. 57.1 Податкового кодексу щодо можливості зарахувати авансовий внесок при виплаті дивідендів у рахунок сплати регулярних авансових внесків, внесення яких передбачалося саме як шлях врегулювання цього питання.

Зокрема, Законом № 403-VII від 04.07.2013 р. (набрав чинності з 04.08.2013 р.), п. 57.1 Податкового кодексу після абзацу четвертого було доповнено двома новими абзацами такого змісту:

«На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення».

При буквальному прочитанні зазначених норм п. 57.1 Податкового кодексу платник податків має право зараховувати  авансовий внесок при виплаті дивідендів у рахунок зменшення регулярних авансових внесків з податку на прибуток вже починаючи з місяця, наступного за місяцем сплати авансового внеску при виплаті дивідендів, тобто в рамках одного звітного періоду (року).

Питання здавалося нарешті врегульованим, і платники податків, зрадівши такій новині, звернулися до податкових органів на місцях за отриманням податкових консультацій з питань практичного використання таких нововведень.

І от нова несподіванка – податкові органи на місцях відмовляють платникам податків в проведенні такого зменшення в рамках поточного звітного періоду (тобто року), стверджуючи, що здійснити це можна буде тільки за результатами року шляхом подання річної декларації.

В обґрунтування такої відмови податкові органи посилаються як на оновлений п. 57.1 Податкового кодексу, так і на пп 152.9 та 153.3 Податкового кодексу. На їхню думку, зменшенню підлягають саме зобов’язання з податку на прибуток, що випливає з положень пп. 153.3.3, 153.3.4 Податкового кодексу:

«153.3.3. Платник податку – емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв’язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту.

153.3.4. У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов’язань підприємства – емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступного податкового періоду, а при отриманні від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових періодів».

Технічно такий залік відбувається саме за результатами звітного року, шляхом заповнення додатка ЗП до декларації з податку на прибуток, сумарне значення якого переноситься до рядка 13 «Зменшення нарахованої суми податку» річної декларації.

Таким чином, на думку податкових органів, є конкуренція норм Податкового кодексу (п. 57.1 та п. 153.3 ), і з їхньої точки зору пріоритет має п. 153.3, тоді як п. 57.1 «не працює» через відсутність механізму його адміністрування.

Втім, на нашу думку, така проблема є виключно штучною – така собі нова тема для наповнення бюджету. Так, п. 57.1 Податкового кодексу встановлює спеціальні правила стосовно порядку сплати авансових внесків та їх зменшення за рахунок авансових внесків при виплаті дивідендів до повного їх погашення. Тобто норми цього пункту є спеціальними, оскільки саме вони регулюють порядок сплати авансових внесків.

Положення ж п. 153.3 Податкового кодексу містять загальні правила оподаткування дивідендів, згідно з яким встановлено такі елементи оподаткування, як об’єкт оподаткування, база оподаткування, ставка податку, порядок обчислення податку, податковий період, строки та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Про можливість зарахування авансового внеску при виплаті дивідендів у зменшення регулярних авансових внесків, порядок такого зменшення і т.п. в цій нормі взагалі не йдеться. Отже, норми п. 153.3 Податкового кодексу є загальними, оскільки вони регулюють питання оподаткування дивідендів та не передбачають правил щодо сплати та/ або зменшення регулярних авансових внесків з податку на прибуток.

Таким чином, у вирішенні питання щодо зменшення регулярних авансових внесків на суму авансових внесків при виплаті дивідендів пріоритет мають норми п. 57.1 Податкового кодексу як спеціальні.

Тобто нова «проблема» створюється податковими органами дещо штучно. Невідповідність програмного забезпечення, що використовується податковими органами для адміністрування податкових надходжень, останнім змінам в податковому законодавстві не повинна ставати на заваді платникам податків у реалізації їх законних прав. Податкові органи навряд чи «зрозуміють» платника податків, який не подав у встановлений строк декларацію, іншу податкову звітність у зв’язку з тим, що його програмне забезпечення не адаптовано до останніх змін у податковому законодавстві.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1Опубліковане в офіційному виданні «Вісник податкової служби України» № 23, 2013, стор. 20.

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2013

Перегляди 7840

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Чергова «махінація» з переплатами з податку на прибуток підприємств 11 серпня, 2015    1642

Технічний борг = свавілля податкової – підтверджено ВАСУ! 01 липня, 2015    1075

Авансові внески з податку на прибуток: ДПСУ підтвердила можливість їх сплати за рахунок наявної переплати 17 квітня, 2013    5376

Cплата авансових внесків з податку на прибуток за рахунок наявної переплати 17 січня, 2013    7645

Прокоментувати