«Традиційні» щорічні зміни в трансфертному ціноутворенні: версія «реформи» від Мінфіну

04 грудня, 2015 Інформаційні листи

30 листопада 2015 року Міністерство Фінансів України оприлюднило свій проект Податкової реформи1, який, серед іншого, передбачає помітні зміни правил трансфертного ціноутворення. На дату підготовки цього матеріалу проект «реформи» обговорюється і ще не зареєстрований в парламенті. В цьому матеріалі ми надаємо свою оцінку запропонованим змінам правил трансфертного ціноутворення. У зв’язку з тим, що проект ще на початковій стадії ми зупинимося лише на основних моментах, які привернули нашу увагу.

Позитивні зміни

Законопроект передбачає ряд змін, які можемо оцінити як позитивні. Такі зміни, в основному, направлені на наближення українських стандартів трансфертного ціноутворення (далі – «ТЦУ») до загальноєвропейських і, певним чином, полегшують життя платникам. Зокрема, планується:

  • підняти поріг «пов’язаності осіб» з 20 % до 25 % (як прийнято в більшості держав ЄС);
  • підняти критерій для визнання держави «низькоподатковою» з 5 % до 7 %;
  • передбачити, що у випадку відсутності чи недостатності інформації щодо зіставних операцій, мають використовуватися фінансові дані зіставних компаній (це правильно, адже на практиці такий підхід і використовують, оскільки в більшості випадків інформації щодо операцій немає);
  • прямо передбачити можливість групування контрольованих операцій не тільки для цілей подання звіту про контрольовані операції (як зараз), але і для цілей економічного аналізу;
  • виключити застосування «спеціальних правил» для доведення відповідності принципу витягнутої руки умов операцій торгівлі товарами, які котуються на біржах;
  • передбачити можливість подання спрощеної документації стосовно операцій надання послуг, які мають низьку додану вартість.

Водночас, навіть зазначені позитивні моменти реформи у сфері ТЦУ не виписані до кінця та потребують доопрацювання.

Так, наприклад, можливість подання спрощеної документації для послуг з низькою доданою вартістю в цілому передбачена, однак чітко не визначено, які ж саме послуги повинні розглядатись як «послуги з низькою доданою вартістю». А як свідчить практика, такі невизначені моменти, зазвичай, працюють не на користь платника податків.

Власне, з позитиву це і все… Далі переходимо до аналізу можливих змін, які, на нашу думку, можуть спричинити більше шкоди, ніж користі.

Без вартісного критерію?

В діючій редакції Податкового кодексу використовується комплексний критерій: (1) річний дохід платника перевищує 50 млн грн за рік та (2) обсяг господарських операцій платника з кожним контрагентом перевищує 5 млн грн за рік. Критерій не досконалий, однак дозволяє виключити з-під контролю більшість «дрібних» потенційно контрольованих операцій, які не мають «стратегічного» значення з точки зору фіскальних інтересів. Навіть такий критерій, на нашу думку, є замалим, оскільки ресурсів податкової на перевірку всіх операцій, вочевидь, не вистачає і зараз. Відсутність вартісного критерію ж як такого лише ускладнить життя дрібному та середньому бізнесу і збільшить навантаження на контролюючі органи.

До цього ж в Законопроекті передбачений вартісний поріг для ведення документації з ТЦУ. Так, вести та зберігати документацію зобов’язані лише компанії, чий річний дохід перевищує 20 млн грн.

Зрозуміло, що на сьогоднішній день такий вартісний поріг для документації звільнить від обов’язку документувати контрольовані операції небагатьох. Тим більше, що звітувати, як розуміємо, все ж буде потрібно і тим, хто цей поріг не перевищить. А якщо не передбачать можливість подання спрощеного звіту, треба буде вказувати і методи трансфертного ціноутворення. А в такому разі виникає питання: як це зробити без проведення принаймні функціонального та економічного аналізу?

«Спрощення адміністрування по Мінфіну» або нові вимоги з трансфертного ціноутворення

На додаток до вже звичних форм звітності (звіту з КО та документації про ТЦУ) Мінфін планує додати ще дві:

  • глобальну документацію з ТЦУ (майстер-файл);
  • звіт в розрізі країн.

При цьому передбачається, що дві нові форми звітності, так само, як і документація, подаються на запит податкової протягом 30 днів, іншими словами – мають бути підготовані і перекладені платником задовго до отримання такого запиту.

Ці зміни подаються «під соусом» вимог в межах плану дій BEPS (Плану дій ОЕСР щодо протидії розмиванню бази оподаткування та виводу прибутків з-під оподаткування). При цьому на сьогоднішній день невідомо, коли план дій в частині глобальної документації і звітності в розрізі країн буде виконано розвиненими країнами, не кажучи вже про інші країни.

Дійсно, на сьогоднішній день великі багатонаціональні компанії, переважно, готують глобаальну документацію (майстер-файл), але далеко не всі. Багато з тих, що готують, роблять це із запізненням, оскільки це завдання не з простих. Окрім цього, є велика кількість багатонаціональних компаній з країн, які запровадили комплексні правила контролю трансфертних цін не так давно і не мають наміру швидко імплементувати план дій BEPS.

Тобто на практиці може виникнути ситуація, коли платник податку просто не зможе виконати вимогу з надання глобальної документації, оскільки її немає, а сам він не володіє даними для її складання.

Така ж ситуація зі звітом у розрізі країн, який, справді, обумовлений планом дій BEPS. От тільки в варіанті BEPS передбачається, що звіт подається в країні реєстрації материнської компанії, а податкові органи вже поширюють інформацію між зацікавленими країнами по каналам обміну інформацією. Принаймні, так випливає з Дії 13: пакет рішень для запровадження звіту у розрізі країн (Country-by-Country Reporting Implementation Package).

У варіанті ж, який запропонував Мінфін, материнська компанія (у випадку, якщо обсяг консолідованого доходу групи більше, ніж 750 млн євро) або українське підприємство групи (спеціально на це уповноважене) подає звіт прямо в українську податкову.

Як то кажуть, BEPS читали-читали, але не дочитали…

Із запропонованим варіантом звітування в розрізі країн, справді, важко погодитись.

По-перше, на нашу думку, це суттєве ускладнення адміністрування. Тут на практиці не просто подати звичайний звіт про контрольовані операції, як це врегулювали вітчизняні спеціалісти. Що ж буде зі звітом у розрізі країн?

По-друге, постає питання: а чи не виходять такі вимоги подання звітності за межі юрисдикції нашої держави? Фактично, створюємо зобов’язання для головних офісів багатонаціональних компаній, що працюють в Україні, але підпорядковуються юрисдикції країни своєї реєстрації.

«Безлімітні» штрафні санкції

Законопроект Мінфіна пропонує виключити верхню межу для штрафів за невиконання вимог щодо подання звітності/ документації, а саме: за недекларування у звіті здійснених КО встановити штраф на рівні 1 %, та за неподання документації – 3 %.

При цьому ці штрафи стосуються не тільки питання неподання «звичайної» документації та звітності, а й нових видів – глобальної документації та звіту в розрізі країн. Тобто з урахуванням того, що платник може і не мати можливості виконати зазначені вимоги (наприклад, група не має майстер-файлу), податкова отримує непогане джерело наповнення бюджету… Питання тільки, до кого ж будуть застосовувати такі штрафи, якщо первинний обов’язок подавати звіт у розрізі країн покладено на материнську компанію? Питання риторичне.

Висновок

В цілому, ми вважаємо, що в частині трансфертного ціноутворення Законопроект потребує значних доопрацювань і принципового перегляду багатьох моментів, пов’язаних зі звітністю. Водночас, у разі прийняття, це буде вже третя істотна зміна правил контролю над ТЦУ, що аж ніяк не сприяє стабільності в умовах ведення бізнесу. Принципових відмінностей, які б могли значно підвищити якість контролю над ТЦУ, Законопроект не містить… Та й вимогами BEPS обґрунтувати такі зміни важко. Особливо щодо звіту в розрізі країн. Тож, на нашу думку, доцільність таких змін під великим сумнівом – варто вже закінчувати з «традицією» жодного року без змін в сфері трансфертного ціноутворення.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1Проект Закону України «Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні»

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2015

Перегляди 428

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Коригування з податку на прибуток на підставі правил трансфертного ціноутворення – А чи можливе взагалі таке коригування? 24 лютого, 2016    532

Контроль за трансфертним ціноутворенням: моніторинг, перевірки, опитування 17 грудня, 2015    1068

Практичне ТЦУ 30 листопада, 2015    324

Правила трансфертного ціноутворення в Україні: знову з чистого листа 17 листопада, 2015    583

Трансфертне ціноутворення та митна вартість (програмна заява Міжнародної Торгової Палати) 21 вересня, 2012    4306

Прокоментувати