+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Правове регулювання дозвільних процедур при імпорті насіння, а також питання щодо необхідності отримання додаткових дозвільних документів на «переадресування підкарантинних матеріалів

03 квітня, 2014 Ексклюзив

Своєчасне постачання сільськогосподарських виробників якісним насінням є однією із умов розвитку  агропромислового комплексу України. А оскільки якісне насіння часто виробляється за кордоном, сьогодні особливо актуальними є проблеми, пов’язані з оформленням імпорту та доставки імпортного насіння кінцевому споживачу.

Імпорт насіння в цілому значною мірою зарегульований і обтяжений   великою кількістю дозвільних процедур. З одного боку, підвищений контроль зі сторони держави  за цією сферою виправданий високим рівнем фітосанітарного ризику, пов’язаного із ввезенням в Україну рослин та продуктів рослинного походження (наприклад, ризик завозу і розповсюдження шкідників). З іншого боку, цей контроль повинен бути максимально оптимізованим і не спричиняти негативного впливу на забезпечення виробників якісною сировиною.

Імпорт насіння регулюється одразу двома профільними законами, а саме: Законом України «Про насіння і садивний матеріал», а також Законом України «Про карантин рослин» (далі – «Закон про карантин»).

Закон України «Про насіння і садивний матеріал» визначає, що ввезення насіння на територію України можливе за умови приналежності цього насіння до сорту, включеного до Реєстру сортів, придатних для поширення в Україні, а також за наявності сертифікатів країни експортера (на практиці також приймаються сертифікати ISTA). Крім того, для подальшої реалізації в Україні насіння повинне супроводжуватися вже українським сертифікатом, що підтверджує їх сортові та посівні якості.

Однак крім вимог до сортової чистоти й посівних якостей, існують також фітосанітарні вимоги, передбачені Законом про карантин. Їх  ми й розглянемо докладно в нашій статті. Так, згідно зі ст. 37 даного закону імпортні вантажі з об’єктами регулювання (до яких належить, зокрема, насіння) ввозяться на територію України за наявності карантинного дозволу на імпорт, який видається Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України (далі – «Держветфітослужба»).

Крім необхідності отримувати дозвіл на імпорт, для переміщення імпортного насіння по території України необхідно також отримати карантинний сертифікат (видається на місцях фітосанітарними інспекторами), якщо таке насіння зберігалося, переупаковувалося, розділялося на частини чи змішувалося з іншим вантажем (ст. 29  Закону про карантин).

Таким чином, якщо спочатку насіння завозиться на склад, а вже потім звідти доставляється господарствам, то для ввезення і подальшого переміщення імпортованого насіння на території України необхідно отримувати два  дозвільні документи,  а саме – дозвіл на імпорт та карантинний сертифікат. Однак на практиці для видачі карантинних сертифікатів фітосанітарні інспектори часто додатково просять  ще один документ дозвільного характеру, а саме «дозвіл на переадресацію насіння», виданий центральним профільним органом (раніше – Головна державна інспекція з карантину рослин України, зараз – Держветфітослужба). При цьому необхідно відмітити, що необхідність отримання такого дозволу на переадресацію з юридичної точки зору досить спірна.

Так, відповідно до ст. 29 Закону про карантин, порядок оформлення карантинних сертифікатів визначається Кабінетом Міністрів України. Крім того, в ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»,  вказано, що вичерпний перелік документів, які суб’єкту господарювання необхідно подати для отримання документа дозвільного характеру, повинен встановлюватися Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 26 Порядку проведення огляду, обстеження, аналізу, фумігації (знезаражування) та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об’єктів регулювання у сфері карантину рослин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р.№705, для отримання карантинного сертифікату в орган Держветфітослужби подається тільки заява та документ, підтверджуючий внесення плати за видачу сертифікату.  Надання інших документів не передбачено. Після подання документів фітосанітарний інспектор протягом 5 днів проводить відповідні фітосанітарні процедури та видає карантинний сертифікат чи відмовляє в його видачі з обґрунтуванням причин.

Таким чином, в Законі про карантин і у відповідній постанові КМУ відсутні вимоги про надання погодження на переадресацію насіння для отримання карантинного сертифікату.

Розглянемо також інші  підстави, використовуючи які,   фітосанітарні інспектори потенційно можуть вимагати надання їм дозволу на переадресацію насіння. Нормативно такі вимоги можуть обґрунтовуватися пунктами 2.10, 5.16.2 Фітосанітарних правил ввезення із-за  кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку перероблення і реалізації підкарантинних матеріалів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 23.08.2005 р. №414 (далі – «Фітосанітарні правила»). Згідно з вказаними пунктами, переміщення підкарантинних матеріалів за межі області має узгоджуватися з Головною державною інспекцією з карантину рослин України.

Однак тут необхідно відмітити, що вказані Фітосанітарні правила були прийняті під закон, що застарів (Закон про карантин був викладений в новій редакції в 2006 році), і багато в чому посилаються на нечинне законодавство, а також суперечать новішим нормативним актам. Так, відповідно до  ст.4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», виключно законами України може визначатися необхідність отримання документів дозвільного характеру. Крім того, ст. 1 Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» встановлює правило про те, що від суб’єкта господарювання забороняється вимагати отримання документів дозвільного характеру, необхідність отримання яких не передбачена законом та які не внесені в Перелік, затверджений цим законом. 

Зазначимо, що необхідність отримання таких документів як «карантинний дозвіл на імпорт» та «карантинний сертифікат» прямо передбачена законом; крім того, вони внесені у вищезазначений перелік документів дозвільного характеру. Водночас необхідність отримання дозволу на переадресування насіння законами не передбачена; у вищезазначеному переліку документів дозвільного характеру таке узгодження відсутнє. Таким чином, враховуючи, що положення Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та Постанови КМУ від 12.05.2007 №705 за своєю юридичною силою мають пріоритет перед Фітосанітарними правилами, то Фітосанітарні правила можуть застосовуватися лише в тій частині, в якій вони не суперечать іншим наведеним актам. Тобто положення пунктів 2.10, 5.16.2 Фітосанітарних правил на даний момент застосовуватись не можуть.

Також можна розглянути й іншій підхід, використовуючи який інспектори можуть  обґрунтовувати свої вимоги. Так, відповідно до ст. 37 Закону про карантин, у карантинному дозволі на імпорт зазначаються обов’язкові «фітосанітарні заходи».

На практиці Держветфітослужба в дозволах на імпорт у якості таких заходів часто вказує, що переміщення насіння територією України повинно здійснюватися з попереднім повідомленням Департаменту фітосанітарної безпеки Держветфітослужби. Відзначимо, що з формальної точки зору така вимога буде вважатися виконаною вже після направлення цього повідомлення, без необхідності чекати погодження на переадресування.  Тобто при такому формулюванні отримувати додаткове узгодження не потрібно.

Однак, якщо Держветфітослужба прямо вкаже на те, що в якості фітосанітарного заходу імпортер для переміщення насіння територією України повинен обов’язково отримувати погодження на переадресацію, то чи буде така вимога законною? З нашої точки зору, незважаючи на право призначати обов’язкові для виконання фітосанітарні заходи, Держветфітослужба в якості таких заходів не може вказувати отримання додаткових документів дозвільного характеру, оскільки, як зазначено вище, необхідність отримання будь-яких документів дозвільного характеру повинна бути прямо передбачена законом України.

Також зазначаємо, що для прояснення спірних моментів ми звернулися із запитом безпосередньо до Держветфітослужби. І в листі, який ми отримали у відповідь на наш запит, було зазначено, що для зміни місця зберігання або висівання імпортного насіння, яке зазначено в карантинному дозволі на імпорт, достатньо лише повідомити про це Департамент фітосанітарної безпеки Держветфітослужби.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2014

Перегляди 5329

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Нові перепони для платників податків. Відшкодування витрат на правничу допомогу 25 жовтня, 2018    2563

Про вічне 22 жовтня, 2018    1786

Валютне регулювання по-новому, у зв’язку з прийняттям Закону України «Про валюту і валютні операції» 17 липня, 2018    8585

Виключення технічного переоснащення та інші зміни дозвільних процедур у будівництві 11 червня, 2018    6683

Зміни у регулюванні касових операцій (повний огляд) 06 червня, 2018    1360

Зміни у регулюванні касових операцій (продовження) 01 червня, 2018    1145

Зміни у регулюванні касових операцій 30 травня, 2018    3148

До теми відповідальності за порушення у сфері містобудівного законодавства 15 травня, 2018    9818

Забезпечення судових витрат як новий засіб боротьби із необґрунтованими позовами 14 травня, 2018    1364

Оцінка впливу на довкілля при реалізації проектів на діючих підприємствах 27 квітня, 2018    1322

Істотні ризики для господарської діяльності у зв’язку з ухваленням закону про корпоративні договори та закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю 22 березня, 2018    9917

За яких умов можливе проведення позапланових перевірок у 2018 році? 19 березня, 2018    1324

Прокоментувати