+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Огляд останньої судової практики щодо митної вартості

18 березня, 2015 Судова практика

І. ЩОДО ВИТРЕБУВАННЯ ДОДАТКОВИХ ДОКУМЕНТІВ ПІД ЧАС КОНТРОЛЮ МИТНОЇ ВАРТОСТІ

А) Підстави та процедура витребування митницею додаткових документів.

Вищий адміністративний суд України (далі – «ВАСУ») сформував позицію, згідно з якою митниця має право витребувати додаткові документи при дослідженні митної вартості виключно за наявності встановлених підстав, зокрема сумнівів, що мають бути належним чином обґрунтовані.

Так, наприклад, в рішенні ВАСУ від 11.11.2014 № 826/4003/14 зазначається, що:

«…право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари».

Така ж позиція знайшла своє відображення у рішеннях ВАСУ від 09.10.2014 у справі № 810/1376/14, від 14.10.2014 у справі № 826/716/14, від 17.02.2015 у справі № 826/13312/13-а.

Щодо випадку, коли сумніви митниці є обґрунтованими, ВАСУ висловився в рішенні від 09.12.2014 по справі № 826/14921/13-а:

«…сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов’язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів».

Тобто процедура витребування додаткових документів під час контролю митної вартості на думку ВАСУ виглядає наступним чином:

  1. Необхідна наявність обґрунтованих сумнівів у поданих до митного оформлення документах. Сумніви є обґрунтованими у разі, якщо подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
  2. У випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів.
  3. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів передбачених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.

Б) Випадки, коли сумніви митниці у документах декларанта визнаються необґрунтованими.

Щодо окремих випадків відсутності «обґрунтованості» сумнівів ВАСУ висловив свою позицію. Зокрема:

  • розбіжності щодо умов поставки, які не вплинули на показник митної вартості, не можуть бути підставою витребовування додаткових документів. Зокрема, у ЗЕД контракті зазначено умови поставки FCA, а в рахунку-фактурі – FOB, що не може вважатись обґрунтованим сумнівом, оскільки не вплинуло на показник митної вартості (рішення ВАСУ від 07.08.2014 у справі № 826/17746/13-а);
  • якщо надано довідку про витрати на транспортування, витребування інших документів, які підтверджують витрати на транспортування, є безпідставним (рішення ВАСУ від 11.11.2014 по справі № 826/18223/13-а та від 16.12.2014 по справі № 826/8398/14);
  • якщо певні витрати вже включені до контрактної вартості товару, то митниця не може запитувати додаткові документи для підтвердження їх числових показників (рішення ВАСУ від 28.08.2014 у справі № 826/3364/13-а, від 07.10.2014 у справі № 826/528/14 та від 16.12.2014 у справі № 826/8398/14). У рішенні ВАСУ від 18.12.2014 у справі № 822/3177/14 зазначається про неможливість витребування додаткових документів щодо вартості навантаження, оскільки такі витрати вже включені до ціни товару на умовах поставки FCA;
  • відсутність в інвойсі посилання на додаток до ЗЕД контракту не є розбіжністю (рішення ВАСУ від 02.10.2014 по справі № 806/7652/13-а).
  • відсутність відомостей щодо ціни в одному товаросупровідному документі та наявність цих відомостей в іншому не вважаються розбіжністю (рішення ВАСУ від 02.10.2014 у справі № 808/947/14);
  • підписання інвойсу і ЗЕД контракту різними особами не є розбіжностями за умови наявності повноважень у осіб-підписантів. Так само, наявність на товаросупровідних документах різних печаток також не може вважатись розбіжністю (рішення ВАСУ від 14.10.2014 у справі № 815/1879/13-а). Відмінність підписів однієї особи на різних поданих документах також не може вважатись розбіжністю (рішення ВАСУ від 03.02.2015 по справі № 813/8031/13-а);
  • якщо у митниці виник сумнів щодо наявності ознак підробки документів, то під час судового розгляду такий сумнів має бути підтверджено наявністю ініційованого кримінального розслідування (рішення ВАСУ від 14.10.2014 по справі №815/1879/13-а);
  • юридична сила прайс-листа визначається в ЗЕД контракті. Відхилення фактичної ціни від ціни у прайс-листі не вважається розбіжністю за умови що статус останнього визначений на рівні «рекомендований», «орієнтовний» тощо (рішення ВАСУ від 16.10.2014 у справі № 826/1754/13-а). Прайс-лист є документом довільної форми, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви (рішення ВАСУ від 11.11.2014 у справі № 826/18065/13-а).

В) Випадки, коли суди погоджуються з сумнівами у митній вартості.

ВАСУ визнає сумніви митниці обґрунтованими у таких випадках:

  • якщо при поставці на умовах EXW додатково не надано митниці відомостей про вартість навантаження товару, оскільки цей вид умов поставки передбачає самостійне вивезення покупцем товару зі складу продавця (рішення ВАСУ від 16.10.2014 у справі № 826/1754/13-а);
  • вартість товару згідно з умовами ЗЕД контракту поставлена в залежність від іншого подібного товару того ж виду (рішення ВАСУ від 16.09.2014 по справі № 820/6175/14);
  • якщо умовами ЗЕД контракту передбачено узгодження продавцем цінової політики продавця та його клієнтської бази, що, дійсно, може свідчити про те, що особи є пов’язаними (рішення ВАСУ від 04.09.2014 у справі № 806/428/13-а);
  • підприємство декларує аналогічний товар за митною вартістю, суттєво нижчою порівняно з попередніми митними оформленнями (рішення ВАСУ від 06.11.2014 у справі № 814/4713/13-а);
  • відсутність економічної доцільності (сутності) ЗЕД операції для підприємства-посередника (рішення ВАСУ 11.11.2014 у справі № 2а-13871/12/2070);
  • дата рахунку-фактури передує даті укладення ЗЕД контракту (рішення ВАСУ від 03.12.2014 у справі № 818/8417/13-а);
  • зазначення умов поставки DAP (місце призначення в Україні) суперечить самій сутності прайс-листа як пропозицій необмеженому колу покупців (рішення ВАСУ від 03.12.2014 у справі № 826/9646/13-а).

ІІ. КОРИГУВАННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ

А) Ненадання додаткових документів на запит митниці як підстава для коригування митної вартості.

Практика ВАСУ щодо можливості коригування митної вартості полягає у необхідності встановлення обставин надання або ненадання належних документів. Тобто критерій «належності» є визначальним при розгляді питання щодо можливості подальшого коригування митної вартості на підставі ненадання декларантом додаткових документів.

Так, у рішеннях ВАСУ від 14.08.2014 у справі № 826/19773/13-а, від 02.10.2014 у справі № 806/7652/13-а, від 17.02.2015 по справі № 0870/12364/12 суд вказує, що ненадання неналежних документів не може бути підставою для коригування митної вартості митницею.

Водночас за умови встановлення фактів ненадання платником податків належних документів ВАСУ вважає, що коригування митної вартості є обґрунтованим. Зокрема, така позиція висвітлена у рішеннях ВАСУ від 17.09.2014 у справі № К/800/59408/13, від 24.09.2014 у справі № 826/5063/13-А, від 11.11.2014 у справі № 805/598/13-а, від 20.01.2015 № 806/1928/14.

У деяких випадках ВАСУ вважає, що відмова надавати будь-які документи на запит митниці є підставою для коригування митної вартості, незважаючи на те, чи є належними такі документи у конкретному випадку чи ні. Так, у рішенні ВАСУ від 11.09.2014 у справі № 2а/0470/12918/12 зазначається:

«Запропонувавши Товариству надати додаткові документи, Митниця сприяла обґрунтувати митну вартість та визначитися щодо застосування методів визначення такої вартості.

В свою чергу, при здійсненні контролю митної вартості, посадова особа митниці ознайомлює декларанта з наявною у неї інформацією щодо рівня цін на аналогічний товар.

Враховуючи те, що Підприємство безпідставно не надало митному органу додаткові документи, перелік яких був визначений Митницею у декларації митної вартості, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про відмову у позові».

Така позиція відображена також у рішеннях ВАСУ від 03.09.2014 у справі № 0870/2207/11, від 15.10.2014 у справі № 820/5357/13-а, від 11.11.2014 у справі № 818/9111/13-а.

Разом з тим, цікавою є також позиція ВАСУ щодо того, що саме по собі ненадання документів чи надання неналежних документів не може бути самостійною підставою для коригування заявленої митної вартості у випадку, коли обмеження для застосування 1-го методу відсутні. Наприклад, у рішенні від 04.12.2014 у справі № 826/20665/13-а ВАСУ відзначив:

«Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості».

Тобто сам лише факт ненадання додаткових документів не є достатнім обґрунтуванням незастосування методу вартості операції при визначенні митної вартості товару.

Така позиція також наведена у рішеннях ВАСУ від 04.12.2014 у справах № 820/6247/14 та № 826/19435/13-а, від 13.01.2015 у справі № 826/16484/13-а, від 11.02.2015 у справі № 818/7495/13-а.

Б) Коригування митної вартості на підставі даних внутрішньої бази митниці та у деяких інших випадках.

ВАСУ ще не сформував однозначної позиції стосовно правомірності коригування митної вартості з використанням внутрішньої бази митниці.

Так, серед іншого, у рішеннях від 12.08.2014 у справі № 810/1085/13-а, від 06.11.2014 у справі № 827/557/13-а, від 18.02.2015 у справі № 810/6100/13-а ВАСУ вказує на необґрунтованість коригування митної вартості лише на підставі наявності відомостей про інший рівень цін на ідентичні або подібні товари у внутрішній базі митниці.

Натомість, у рішеннях від 23.09.2014 у справі № 2а-4398/12/1070, від 24.09.2014 у справі № 826/5063/13-а та від 03.02.2015 у справі № 826/13313/13-А ВАСУ зазначає про можливість коригування митної вартості за наявності інформації про вищий рівень цін у внутрішній базі митниці.

Тобто практика ВАСУ з цього приводу є неоднозначною та суперечливою.

Також, варто звернути увагу, що суто формальні порушення в оформленні документації при коригуванні митної вартості можуть бути підставою для скасування відповідних рішень. Так, згідно з чинним законодавством, у разі коригування митної вартості за методами ідентичних, подібних товарів, або за резервним методом, митниця має вказувати дату і номер митної декларації, на підставі якої здійснюється таке коригування. У рішеннях ВАСУ від 06.11.2014 по справі № 827/557/13-а та від 19.02.2015 по справі № 810/3965/14, суд вважає протиправними рішення митниць у разі відсутності реквізитів митної декларації, на підставі якої здійснювалось коригування.

Подекуди інспектори митниць обґрунтовують необхідність запиту додаткових документів та необхідність подальшого коригування митної вартості по причині спрацювання системи аналізу ризиків. З цього питання цікавим є рішення ВАСУ від 15.01.2015 у справі № 810/2863/14, яким вказано на допоміжний характер автоматизованої системи аналізу ризиків митниці, спрацювання якої не є правовою підставою для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості чи її коригування.

В) Коригування митної вартості за резервним методом.

На даний час ВАСУ сформовано стійку позицію стосовно обов’язковості зазначення у рішенні про коригування митної вартості за резервним методом пояснень щодо неможливості послідовного застосування попередніх методів. Така позиція зазначена у рішеннях ВАСУ від 14.08.2014 у справі № 826/19773/13-а, від 06.11.2014 у справі № 826/6351/13-а, від 24.02.2015 у справі № 827/789/13-А.

У рішенні ВАСУ від 09.12.2014 у справі № 806/826/14 судом вказано на обов’язкові відомості, які має містити рішення про коригування митної вартості за резервним методом. Так, згідно з даним рішенням:

«Відповідач при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу не зазначив у спірних рішеннях докладної інформації та джерел, які використовувалися контролюючим органом при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки».

Г) Співставність ЗЕД операції у цілях коригування.

У рішенні від 27.01.2015 по справі № 826/14521/13-а ВАСУ визнає протиправним рішення митниці у зв’язку зі здійсненням коригування митної вартості за митною декларацією, в якій кількість товару є значно меншою аніж у задекларованій партії. Так, ВАСУ стверджує:

«Колегія суддів зазначає, що така ціна подібних товарів не може братися за основу для коригування у спірному випадку, оскільки розмір партій товарів (по 10 штук) суттєво різниться з розміром партії оцінюваних товарів (1 400 та 1 298 штук відповідно)».

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Перегляди 6099

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Спори щодо митної вартості: огляд свіжих рішень Верховного Суду 15 квітня, 2021    1568

Авторизовані економічні оператори (АЕО): хто може отримати цей статус? 14 січня, 2020    2168

Оновлення процедури митного оформлення за законом щодо авторизованих економічних операторів 16 грудня, 2019    938

Верховний Суд легітимізував транзитні автомобілі на єврономерах? 23 жовтня, 2018    2123

«У держави відсутня відповідальність за все, що вона робить» (інтерв’ю партнерів КМ Партнери для Юридичної Газети) 21 червня, 2018    3943

Контролери без повноважень, або до чого призводять евфемізми у законотворчості (митний пост-аудит зараз незаконний?) 20 березня, 2018    1107

Винагорода експедитора-резидента та митна вартість. Включати чи не включати – ось в чому питання. Чи вже не питання? 24 липня, 2017    3033

Що варто зробити з митною cистемою України? 27 червня, 2017    1495

Проект змін до Порядку включення роялті/ліцензійних платежів в митну вартість. Що нового? 21 червня, 2017    1441

Ваші товари можуть завозити на окуповані території України з інших країн? Готуйтеся до зупинення ЗЕД в Україні 26 травня, 2017    1738

Режим переробки на митній території України: час провести «краш-тест» обраної моделі роботи за цим режимом? 18 травня, 2017    1769

Трансфертне ціноутворення та митна оцінка: точки дотику та як їх використати бізнесу 10 березня, 2017    5883

Прокоментувати