Огляд судової практики з питань, пов’язаних з коригуванням митної вартості товару

14 липня, 2014 Судова практика

1. Щодо надання додаткових документів на запит митного органу


На практиці під час митного оформлення товару митні органи часто відмовляють у митному оформленні товару через сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товару, що імпортується.


Разом з цим, митні органи запитують у декларантів додаткові документи, ненадання яких (всіх чи частини) часто призводить до коригування митної вартості імпортованого товару та визначення її на підставі одного із другорядних методів.


Аналіз судових рішень у справах про оскарження рішень про коригування митної вартості товарів, свідчить про доволі сформовану судами правову позицію щодо застосування митними органами другорядних методів визначення митної вартості.


Як вбачається з більшості останніх судових рішень Вищого адміністративного суду України (надалі – «ВАСУ») та Верховного Суду України (надалі – «ВСУ»):



  • запит митниці про надання додаткових документів під час митного оформлення повинен бути належним чином обґрунтованим;

  • декларант не зобов'язаний у всіх випадках надавати повний перелік документів, визначених частинами третьою та четвертою ст. 53 МК України на запит митниці;

  • незалежно від надання/ненадання додаткових документів платником, необґрунтований запит митниці додаткових документів не дозволяє автоматично застосовувати інший метод визначення митної вартості, ніж метод за ціною договору.


Зокрема, відповідно до Ухвали ВАСУ від 18.03.2014 р. у справі № К/800/52404/13:



  • «В даному випадку праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати, що сторони контракту є взаємопов'язаними особами, а також належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

  • Матеріали справи свідчать, що митницею вказаного обов'язку не виконано, витребувано у декларанта додаткові документи за відсутності належним чином обґрунтованих підстав, відтак, прийнято незаконне рішення про коригування митної вартості у зв'язку з неподанням декларантом таких документів».


Відповідно до Ухвали ВАСУ від 08.07.2014 р. у справі № К/800/1437/14:



  • «Водночас, декларант не зобов'язаний надавати повний перелік документів, визначених частинами третьою та четвертою ст. 53 МК України. При цьому витребування таких документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей».


Ухвала ВАСУ від 09.04.2014 р. у справі № К/9991/77700/12:



  • «… неподання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності належного обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2012 року (№ 26347525 згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень), який в силу частини 2 статті 161 та частини 1 статті 244-2 КАС України є обов'язковим для врахування при вирішенні даної справи».


Схожа позиція викладена і в Постанові ВАСУ від 17.04.2014 р. у справі № К/800/6072/14, Ухвалі ВАСУ від 04.02.2014 р. у справі № К/800/53285/13, Ухвалі ВАСУ від 23.01.2014 р. у справі № К/800/56813/13, Ухвалі ВАСУ від 09.04.2014 р. у справі № К/9991/77700/12 , Ухвалі ВАСУ від 26.06.2014 р., справа № К/800/19327/14, Постанові ВСУ від 01.10.2013 р., Постанові ВСУ від 17.06.2014 р.   


 


2. Щодо інформації для застосування методу за ціною договору про ідентичні / аналогічні товари


Митні органи іноді визначають митну вартість за другорядними методами (за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) з посиланням на митну вартість ідентичного чи аналогічного товару, яка, однак, визначалась також митним органом за другорядним методом.


Згідно з практикою ВАСУ, при застосуванні митницею 2-го або 3-го методу визначення митної вартості (щодо ідентичних/аналогічних товарів) можна використовувати інформацію про товари, митна вартість яких визначалась лише за 1-м методом (метод за ціною договору (контракту).


У такому випадку, використання митницею інформації про товари, митна вартість яких визначалась також за 2-м, 3-м, чи 6-м методом, є необґрунтованим.


Ухвала ВАСУ від 26.06.2014 р. у справі № К/800/25453/14:



  • «Ураховуючи, що, як установлено судами попередніх інстанцій, митний орган під час застосування другого методу у цьому випадку взяв за основу для визначення митної вартості не ціну договору щодо ідентичних товарів, тобто розмитнених за першим методом, а вартість ідентичних товарів, визначену органами митного контролю також за другим методом, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо неправомірності рішення відповідача про визначення митної вартості товару від 28.02.2012 № 112000003/2012/000381/1, оскільки воно прийняте не у спосіб та не в порядку, що передбачені митним законодавством України».


Ухвала ВАСУ від 09.04.2014 р. у справі № К/9991/77700/12:



  • «Правомірним є висновок суду першої інстанції, що митниця не мала правових підстав визначати митну вартість товару за другим, або третім методом, на підставі наявної інформації про митне оформлення ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митна вартість яких визначалась за шостим методом».


3. Щодо посилання митних органів на дані внутрішньої інформаційної бази


<…>

 

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Перегляди 4453

Прокоментувати