+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Проєкт закону № 2179 щодо фінансового моніторингу – безпрецедентні штрафи та ризики зловживань

26 листопада, 2019 Інформаційні листи

01 листопада 2019 року Верховна Рада в першому читанні прийняла проєкт Закону № 2179 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Проєкт 2179).

Цей проєкт викладає в новій редакції основний закон щодо фінансового моніторингу (№ 1702-VII) з аналогічною назвою, а також вносить ряд змін в інші закони. Проєкт 2179 покликаний імплементувати вимоги Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

Відповідно до ст. 20 Договору про асоціацію з ЄС, Сторони забезпечують імплементацію відповідних міжнародних стандартів, зокрема, стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (далі – FATF) та стандартів, рівнозначних тим, які були прийняті Союзом.

Більшість положень згаданих нормативних актів ЄС вже імплементовано в національне законодавство України. Проте, як вказано в пояснювальній записці, «процес імплементації ще не завершено».

Проєкт 2179 впроваджує цілий ряд змін, проте нас найбільше турбує одна, а саме – штрафи за порушення цього закону. Річ у тому, що до суб’єктів первинного фінансового моніторингу (на які покладається цілий набір обов’язків щодо відслідковування операцій своїх клієнтів та повідомлення про «підозрілі операції» у Держфінмоніторинг) відносяться не тільки банки та фінансові компанії, а й багато інших спеціалістів, що надають професійні послуги (наприклад, рієлтори, юристи, адвокати, аудитори, бухгалтери). Проєкт 2179 додає сюди ще й, зокрема, податкових консультантів.

Як вже зазначено, на них покладається багато обов’язків щодо проведення фінансового моніторингу. Серед цих обов’язків є як критично важливі (наприклад, повідомлення про відмивання коштів), так і менш важливі, пов’язані з формальними моментами, веденням документації тощо.

Чинний закон передбачає штрафи до суб’єктів фінмоніторингу за порушення обов’язків у сфері фінмоніторингу в розмірі від 300 до 2 000 НМДГ (тобто від 5 100 грн до 34 000 грн), якщо йдеться про юридичних осіб. У 2017 році Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів щодо боротьби з відмиванням грошей (MONEYVAL) проводив оцінку відповідності виконання Україною 40 рекомендацій FATF щодо боротьби з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму та розповсюдженням зброї масового знищення. Було підготовлено відповідний звіт, який значною мірою актуальний і сьогодні. При оцінці виконання рекомендації 35 (санкції) у цьому звіті було написано, що загальна структура санкцій у чинному Законі № 1702-VII«має обмежену пропорційність та стримуючий ефект».

І тут видно, що коли нашим чиновникам сказати, що десь відповідальність бізнесу недостатньо пропорційна, то вони будуть «раді перестаратися» і запропонують такі штрафи, що у голові не вкладається.

У Проєкті 2179 пропонується встановити штрафи в розмірі до 170 000 000 (сто сімдесят мільйонів!) грн на фінансові установи (крім банків) та до 34 000 000 грн – на нефінансові установи. Такі суми штрафів є практично безпрецедентними. Дуже мало контролюючих органів мають повноваження застосовувати настільки значні фінансові санкції.

Склад правопорушень дуже розмитий. Так, максимальний штраф може бути накладено за «незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками».

Тепер повноваження щодо накладення настільки великих штрафів з настільки нечітких підстав пропонують дати працівникам Мінфіну, Мінюсту, Держфінмоніторингу (залежно від того, до чиєї сфери контролю відноситься суб’єкт). Тепер ці органи зможуть буквально вирішувати долі цілих бізнесів одним штрафом.

Проєкт декларує, що при визначенні виду заходів впливу та/або розміру штрафу будуть враховуватися обставини (наприклад, серйозність та тривалість порушення, фінансовий стан суб’єкта). Проте ніякої більше конкретики немає. Відсутній чіткий порядок розрахунку штрафів.

Символічний штраф чи мільйонний – це буде залежати виключно від дискреції інспектора. Це просто запрошення до корупції! З досвіду можна сказати – наші чиновники точно будуть зловживати своїми правами накладати настільки значні штрафи.

Візьмемо, наприклад, адвокатів – над ними нагляд із питань фінансового моніторингу здійснює Мінюст. Тепер чиновники Мінюсту отримають право накласти штраф, який знищить практично будь-яку адвокатську фірму, причому за формальні порушення в документообороті. Як це вплине на незалежність адвокатури – питання риторичне.

Пропонується зберегти чинний підхід до штрафів, де постанова про накладення штрафу є виконавчим документом, а її оскарження не зупиняє виконання. Тобто навіть якщо оскаржити очевидно незаконний штраф – його все одно доведеться платити, і тільки потім оскаржувати.

Звісно, можна зупинити виконання постанови через суд як засіб забезпечення позову, але це питання дискреції суду.

Ми вважаємо, що прийняття закону в другому читанні в такому вигляді є недопустимим. Підхід до санкцій має бути кардинально переглянутий. Адже рекомендації FATF – одна річ, а перевірки українськими чиновниками – інша, й дуже реальна, до того ж. У такому вигляді Проєкт 2179 більше нашкодить, ніж допоможе.

Наші пропозиції наступні. По-перше, будь-який штраф не повинен бути першим заходом впливу. При виявленні будь-якого порушення (крім найбільш критичних) першим заходом повинен бути припис, у якому інспектор вкаже конкретне порушення та конкретні дії, які потрібно вчинити для його виправлення. Підприємству має бути наданий достатній час для виправлення порушення або його оскарження в суді (якщо підприємство вважає його незаконним), із продовженням терміну виконання на період оскарження. І тільки якщо припис не буде виконаний чи успішно оскаржений, на підприємство може бути накладений штраф. До речі, такий підхід непогано б розповсюдити на всі штрафи до бізнесу, а не тільки щодо фінмоніторингу.

По-друге, якщо вже мова дійшла до штрафу, то повинна бути чітка методика розрахунку його розміру. Максимальний розмір повинен бути зменшений на порядки, або принаймні прив’язаний до обороту чи інших об’єктивних показників підприємства.

Без таких застережників приймати Проєкт 2179 в цілому – дуже небезпечно.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2019

Перегляди 789

КОМЕНТАРІ

  1. фінансовий моніторинг
    Lozenko Inessa 26 листопада, 2019

    Нажаль, штрафи це не єдине, що складно зрозуміти в рамках даного законопроєкту. І це справді насторожує.
    Наприклад, виявлення публічних діячів. В діючому законі зазначено, що ПЕПами вважаються особи ще три роки після їх звільнення. В проєкті цих термінів немає. Буде потрібно аналізувати силу впливу колишнього чиновника на певний бізнес. При цьому, методологія відсутня.
    Крім того, в проєкті використовується термін “тісні ділові зв’язки”, який СПФМ та СДФМ може трактуватись по різному.

    Крім того, СПФМ потрібно буде повідомляти про розбіжності між даними в ЄДР та іншими даними, які СПФМ потрібно буде вишукувати в інших джерелах. На мою думку, це обо’язок зовсім інших органів влади, а не СПФМ.
    І таких змін дуже багато.

Прокоментувати